Олександр Аргат, 5 канал: "В умовах кризи немає грошей. Немає грошей - немає пального для вертольотів. А отже немає стрибків. Проте аеромобільні війська мають чим займатися і на землі".

Зазвичай цю скоромовку десантники виголошують одразу після того як вистрибують з літака чи гелікоптера. Завчена на пам'ять, вона підказує їм послідовність дій під час стрибка. У хлопців з житомирської аеромобільної бригади часу на те, щоб вивчити її досконало аж надто багато. З 1 січня фінансування елітного підрозділу скоротили. Відтоді - жодного справжнього десантування. Підтримувати бойових дух бійців у таких умовах командирам непросто, але вдається.

Адреналін від стрибків компенсують потом, пролитим під час занять з рукопашу, розгортанням зеніток і тактики бою. По кілька годин бійці проводять на тренажерах, які імітують стрибки з літака та гелікоптера. Це звісно "не те", кажуть офіцери, але якщо добряче повправлятися на цих приладах у повітрі, коли знайдуться гроші на пальне, десантникам буде простіше.

За умов обмеженого фінансування у пригоді як ніколи став нещодавній подарунок американських колег. Система імітації бою "майлз". Лазерний промінь зі спеціальної насадки на автоматі спрацьовує під час пострілу холостими патронами. Якщо влучно вистрелити у бійця, спрацює сигнал, і він вийде з бою. Таких комплектів у житомирських десантників більше сотні. Кожний солдат має можливість побігати з таким автоматом щонайменше раз на місяць.
                                            
Тож поки що армійці знаходять можливість підтримувати себе у формі навіть тоді, коли здавалося б, жодних умов для цього немає. Проте якщо досвідчений десантник, у якого за спиною сотні стрибків, навряд чи втратить навики навіть після кількамісячної перерви, то бути впевненим у вміннях строковика, який жодного разу не стрибав по-справжньому - ризиковано.