Українські повстанці-добровольці, які впродовж більше десяти років (1942-1954) вели збройну боротьбу за незалежність проти німецько-нацистських і російсько-більшовицьких загарбників, використовували виключно трофейну, переважно стрілецьку зброю та ручні гранати. Хоча в умовах ведення масштабних бойових дій підрозділи УПА застосовували й легкі гармати та міномети, за матеріалами яворівського архіву світлин можемо говорить лишепрострілецькеозброєння.
Для мобільних партизанських загонів і акцій, які вони проводять (саме таку тактику найчастіше застосовувала УПА) найкращою є компактна автоматична зброя, але її мали далеко не всі. Це і зрозуміло, адже конкретно для ТВ-21 "Гуцульщина" (звідки походить архів) нема жодних відомостей про передачу якогось озброєння "централізованим порядком", наприклад, відступаючими німецькими чи угорськими частинами. Кожна бойова одиниця захоплювалась хитрощами або в результаті сутички і повстанець озброювався тим, що йому перепадало. На світлинах з архіву бачимо такі типи озброєння: гвинтівки і карабіни, пістолети-кулемети, ручні кулемети, пістолети і гранати. Розглянемо детальніше всі ці вогневі засоби окремо.

1. Гвинтівки і карабіни. В архіві світлин надійно ідентифікується 5 видів цієї зброї російського, німецького та угорського виробництва.

• Російський карабін зразка 1938 року бачимо на фото № 82. Ним озброєний повстанець, що стоїть в центрі. Магазин цього карабіна вміщав 5 патронів калібру 7,62мм. Спосіб зведення затвора, ведення вогню і перезарядки дозволяв робити 10 пострілів за хвилину на прицільну віддаль 1000м. основними недоліками карабіна є низька скорострільність і великі розміри.
• Російська самозарядна гвинтівка СВТ-40 попри ті ж недоліки (головне - великі розміри) вважалась непоганою зброєю і зустрічається частіше (фото 190-198, а найкраще прослідковується на фото № 195, де нею озброєні 5 повстанців). За типову ємкість магазину (10 патронів, хоча були ц на 5) її називали "десятизарядкою". Дозволяла здійснювати до 25 пострілів за хвилину, куля калібру 7,62 мм., прицільна віддаль 1500м. 
•    $IMAGE2   
• Німецьку гвинтівку 98 к. системи Маузер бачимо фрагментарно лише на фото 130 у крайнього зліва вояка, повернутого спиною. Її магазин вміщав 5 патронів калібру 7,92 мм., що забезпечувало скорострільність до 20 пострілів за хвилину, прицільна віддаль - 2000 м.
• Німецька самозарядна гвинтівка G-43(W) конструкції Вальтера є у повстанця, що сидить крайнім зліва і читає якийсь документ (фото № 191). Магазин цієї гвинтівки містив 10 патронів калібру 7,92 мм., що дозволяло здійснювати до 20 пострілів за хвилину, прицільна віддаль - 1200м.      
•                                                                                                   
• Угорська гвинтівка М-43 (модифікація австрійського зразка 1895 року конструкції Манліхера) є в повстанця на фото № 82 (крайній зліва). Магазин вміщав 5 патронів калібру 7,92 мм., скорострільність - до 20 пострілів за хвилину, прицільна віддаль - 2000 м.

2. Пістолети-кулемети. Найпоширеніший тип зброї вояків УПА даного регіону. Прослідковуються російські, німецькі та угорські зразки (6 видів).

• Роcійський пістолет-кулемет ППД 34/40. Цей скорострільний пістолет-кулемет конструкції Дехтярьова скопійований з фінського зразка і вважався у повстанців надійною зброєю, але був доволі рідкісним. Бачимо його у вояка зліва на фото № 78, а також у підготовці до бою (фото №№ 186 і 187). Калібр - 7,62 мм., скорострільність - до 1000пострілів за хвилину, прицільна віддаль - 200 м. Дисковиймагазин вміщав 71 патрон. 
•              
• Російський пістолет-кулемет ППШ-41. За фотографіями з архіву - це найпоширеніший тип озброєння УПА. Через скорочену назву і прізвище конструктора Шпагіна повстанці називали його "папашка". Випускався як з дисковим (71 патрон), так і ріжковим (35 патронів) магазинами і обидва типи бачимо на світлинах №№ 53,61, 69,72 та багатьох інших. Дискові магазини хоч і були вдвічі ємкішими, вважалися незручними для транспортування і командири віддавали перевагу ріжковим. Щоправда не всі, бо наприклад "Хмара" (Дмитро Білінчук) принципово скрізь і всюди - з дисковим ППШ (зазначимо, що ріжок і диск були взаємозамінні). "Папашками" озброювались каральні загони МГБ і саме в боях з такими підрозділами повстанці найчастіше здобували їх в якості трофеїв. ППШ-41 мав калібр 7,62 мм., скорострільність - до 1000 пострілів за хвилину, прицільна віддаль - 200 м.
• Російський пістолет-кулемет Ппс-43. Ця зброя була сконструйована А.Судаєвим у Ленінграді під час блокади. Малі розміри і маса, відкидний приклад - все це цілком підходило для тактики партизанської війни в лісистій гірській місцевості, але через невеликий тираж ППС-43 доволі рідкісна зброя в УПА. Її мали виключно командири (фото № 85,86,186). Тактично-технічні дані ППС-43 близькі до "папшки": калібр 7,62 мм., скорострільність - 600 пострілів за хвилину, прицільна віддаль 200 м. Основним недоліком цього пістолета-кулемета була невисока якість ствола: при стрільбі довгими чергами він розкалібровувався і вкорочував прицільну віддаль. Сотенний Мирослав Симчич - "Кривоніс" розповів про цікавий "винахід" повстанців: вони міняли стволи ППС-43 на укорочені фрагменти від карабіна зразка 1938 року і цим самим "продовжували" функціонування легкої і зручної зброї.
• Німецький пістолет-кулемет МР-40. Цей вид стрілецької зброї, головно через масові сцени з кінофільмів, де німецькі солдати гітлерівських армій озброєні майже виключно МР-40, став без перебільшення легендою 2-ї світової війни і за ним закріпилась назва "шмайсер", хоча сконструював його Г.Фольмер. Насправді ж МР-40 поступав на озброєння есесівських і десантних частин, екіпажів танків і т.п., а всього цих пістолетів-кулеметів було виготовлено близько 1 млн. екземплярів. Вояки УПА мали цю зброю. Бачимо її на світлинах №№ 63,111,117,125 та інших. До МР-40 використовувались патрони калібру 9 мм., а магазин вміщав 32 їх штуки. Скорострільність - 400 пострілів за хвилину, прицільна віддаль 200 м.
• Німецький пістолет-кулемет МР-35.1 Дана зброя конструкції Бергмана була випущена у випущена у довоєнній Німеччині загальною кількістю близько 50 тис. екземплярів, а в 1938 році знята з виробництва. Але якісь німецькі підрозділи мали її на озброєнні, а звідти в якості трофеїв МР-35.1 потрапляв до УПА. Його бачимо на фото № 188 у крайнього лівого стрільця, що стоїть. Даний пістолет-кулемет мав калібр 9 мм., магазин на 20 або 32 патрони, скорострільність 540 пострілів за хвилину, прицільна віддаль - 500 м.
• Угорський пістолет-кулемет 39М. Пістолет-кулемет 39М конструкції П.Кіраї (солдати-гонведи називали його "гей-пушка" і цю назву вживали українські повстанці) чітко ідентифікується на фото № 198 у заднього крайнього зліва стрільця. Крім цього 39М є на світлинах №№ 67,190 і 216. "Гей-пушка" була найбільшою за розмірами автоматичною зброєю і нагадувала карабін (довжина 104 см.). Згідно паспортних даних мала прицільну віддаль 600 м., але через дерев`яний оклад ствола в режимі стрільби чергами останній швидко розігрівався і реальна віддаль прицільного вогню вкорочувалась до стандартних 200 м. Калібр - 9 мм., магазин на 40 патронів.

3. Німецька штурмова гвинтівка STG-44.

4. Ручні кулемети.

Ручний кулемет - зброя підрозділу, який веде колективні бойові дії і в УПА виділявся на рій (10-12 стрільців). Але і в умовах партизанської боротьби малими групами українські повстанці охоче використовували ручні кулемети як надійну і ефективну зброю. На світлинах з архіву прослідковуються російські, німецькі та угорські зразки цього виду озброєння.

• Російський ручний кулемет Дехтярьова ДП-27 був доволі поширеним в УПА і його легко ідентифікувати за характерним круглим диском, розташованим зверху над стволом (фото №№ 74,182,185,192 та інші). За свідченнями ветеранів УПА попри низьку скорострільність (80 пострілів за хвилину) був невибагливим до змащування, допускав помірне забруднення механізмів, а через те мав хорошу "репутацію" в повстанців. Стандартний патрон калібру 7,62 мм., магазин на 47 їх штук і прицільна віддаль 1500 метрів робила ДП-27 ефективною зброєю у боротьбі з окупантами.
• Німецький ручний кулемет MG-34 бачимо на знімку №184 у другого за порядком повстанця. Задуманий як універсальний кулемет (для піхоти, танків і зенітних установок) MG-34 після модернізації в 40-х роках виявився настільки вдалою конструкцією, що стоїть на озброєнні багатьох армій світу і понині. Патрони калібру 7,92 мм. могли подаватись зі стрічки 50-250 штук, або з магазину на 75 одиниць. Скорострільність - 120 пострілів за хвилину, прицільна віддаль - 2000 м.
•  
• Угорський ручний кулемет 31М "Солотурн". Цю зброю бачимо на світлинах № 121 (два екземпляри), 183, 189, 192 та інших. Повстанці називали його скорочено "сура" і вважали непоганою зброю. Певним недоліком "сури" було бокове розташування магазину патронів, невеликого за об`ємом (25 штук, калібр 8 мм), що при загалом високій скорострільності (150 пострілів за хвилину) в умовах затяжного бою примушувало часто змінювати магазини, а отже мати під руками відповідну їх кількість.

5. Ручні гранати.

Були ефективною зброєю індивідуального використання і на багатьох знімках бачимо. як на ремені майже кожного повстанця прип`ято 1-2 гранати наступального і оборонного характеру. Ідентифіковано два види російських і стільки ж - німецьких ручних гранат.

• Російська ручна осколочна граната РГ-42. Її бачимо на знімку № 80 у стрільця, що стоїть посередині. Розроблена 1941 року конструктором М.Бєляковим, маса 0,42 кг., радіус вбивчої дії осколків - 25 м. Могла використовуватись і в оборонних, і в наступальних акціях, показала себе ефективною і надійною зброєю. У Збройних Силах України перебуває на озброєні й понині.
•  
• Російська ручна граната Ф-1 ідентифікується на фото № 129 у крайнього зліва стрільця, що стоїть. Це суто оборонна зброя: при масі 0,6 кг. радіус вбивчої дії осколків сягає 200 м., отож її можна застосовувати лише з укриття (окоп, ріг будинку, тощо). Розроблена 1939 року конструктором Ф.Хромеєвим (за прототип служив французький зразок) і перебуває на озброєнні армій країн колишнього СРСР донині.
• 
• Німецька ручна граната М-24 за характерну довгу ручку (в ній вмонтовано детонатор) називалась жартома в повстанців "макогоном". На світлинах №№ 184 і 185 М-24 лежить на бруствері траншеї. Хоча завдяки своєрідній конструкції цю гранату можна було кинути далі за інші, великі розміри створювали незручності для транспортування і повстанці її уникали.
•  
• Німецька ручна граната М-39 наявна у повстанця з відкритою головою на світлині № 116 ("Хмари" - Дмитра Білінчука). За характером дії осколків (радіус вбивчої дії- 25 м.) М-39 могла бути використана і в наступальних операціях, і при боях в обороні.

6. Револьвери і пістолети.

Револьвери і пістолети - зброя індивідуального користування, призначена, головним чином для самозахисту. Дуже часто останнім патроном з пістолета повстанець стріляв самого себе, аби не потрапити живим у руки ворога.
На знімках з архіву нема сюжетів, де б пістолета тримали у відкритому вигляді, тому ідентифікація проводилась на підставі вивчення форми кобури і ручок, способів кріплення до ременя , тощо. На підставі такого комплексного обстеження можна припускати, що у повстанців, зафіксованих у яворівському архіві було 5 видів цієї зброї.

• Російський револьвер системи Наган. Ця зброя зразка 1895/30 років носилась у характерній кобурі, що на світлині № 104. Револьвер сконструював бельгійський зброяр Леон Наган 1895р. і ця модель послужила прототипом для багатьох наслідувань. Конкретна російська модель мала калібр 7,62 мм., барабан на 6 патронів + куля в стволі, що дозволяло зробити 7 пострілів за 20 сек. прицільна віддаль - 50 метрів (стандартна для всіх пістолетів). Недоліком револьвера є тривале перезарядження, яке практично неможливо здійснити в умовах бою, тому здійснивши останній, 7-й постріл, револьвер перетворювався на баласт.
• Російський пістолет ТТ. Характерною його ознакою є скоба для кріплення ремінця, тому його більш-менш надійно ідентифіковано на світлинах №№ 2,.24,35 і 57. Конструктором пістолета (зразок 1930/33 р.) є Токарєв - автор "десятизарядки" (див. розділ 1.2), а за основу взято пістолет Кольта зразка 1911 року. ТТ стріляв патронами калібру 7,62 м. Ємкість магазину - 8 патронів, що дозволяло зробити 30 пострілів за хвилину на прицільну віддаль до 50 м.
• 
• Німецький пістолет системи Браунінга. За всіма ознаками саме такий пістолет має повстанець на фото № 19. Модель розроблена 1922 року і під маркою Р-626 знаходилась на озброєнні вермахту. Магазин пістолета вміщав 8 патронів калібру 9 мм., скорострільність - 30 пострілів за хвилину, прицільна віддаль - 50м.
• 
• Німецький пістолет системи Вальтер, який мав позначення "Р-38" є, імовірно, у повстанців на фото №№ 53 і 64, а у відкритому вигляді бачимо його на світлині, доданій до архіву (див. опис штурмової гвинтівки STG-44). Хоча "Вальтер" мав стандартні для пістолетів тактично-технічні дані (калібр 9 мм., магазин на 8 патронів, скорострільність 30 пострілів за хвилину, прицільна віддаль - 50м.), фактично вбивча енергія кулі сягала 200 м., тому даний пістолет користувався великою популярністю у вояків всіх армій, в т.ч. й УПА.
•  
• Німецький пістолет системи "парабелум". За характерною ознакою - великим кутом нахилу рукоятки до ствола є всі підстави вважати, що цей пістолет є у стрільця на фото № 88. На озброєнні вермахту перебувала модель Р-08 і особливістю цього пістолета була уніфікація патронів з пістолетом-кулеметом МР-40. Той, хто мав у своєму розпорядженні Р-08 і МР-40 міг користуватися патронами одного виду для двох типів зброї, що значно спрощувало комплектацію. Водночас серед усіх пістолетів "парабелум" мав найбільші розміри та масу, а тактично-технічні характеристики - стандартні (калібр 9 мм., магазин на 8 патронів, скорострільність 30 пострілів за хвилину, прицільна віддаль - 50 м.)

Підсумовуючи характеристику озброєння УПА відмітимо його велику різноманітність, обумовлену способами комплектування - трофеї, здобуті в бою. За кожною бойовою одиницею, яку бачимо в руках повстанця, стоїть кривава сутичка, позначена печаттю смерті ворога і побратима. За матеріалами яворівського архіву можемо говорити про переважаючу кількість російської зброї - головного ворога УПА всього періоду її існування. Висловлюю подяку ветерану УПА, п. Юрію Паєвському за практичну допомогу в ідентифікації окремих видів зброї.