Цього року мені довелось побувати на XI Всеукраїнському турнірі «Юних істориків». Перед самим турніром організатори вислали керівникові нашої команди теми, на якій потрібно було готувати доповіді.
Напевне найбільш правдивий портрет, оскільки намальований, ще за життя гетьмана
Серед усіх 15-ти тем, мені впала у вічі, одна, яка здавалась цікавішою за інші. Ця тема: «Петро I – Карл XII – Мазепа: полтавський вимір історичного трикутника». Провівши кілька безсонних ночей перед монітором комп’ютера із чашкою кави, та «переривши» книги, підручники та інші друковані видання появилась на світ моя доповідь, так от читайте:
«Іван Мазепа народився 20 березня 1639 р. у с. Мазепинці (нині Білоцерківський район Київської області). Належав до родини відомої правобережної української шляхти. Початкову освіту отримав у школі Київського братства, згодом закінчив Києво-Могилянський колегіум та Єзуїтську колегію у Варшаві. Протягом трьох років навчався у Німеччині, Італії, Франції та Голландії, де здобув блискучу європейську освіту. Знав кілька іноземних мов. Формування національно-політичних переконань І.Мазепи відбувалося під час служби при гетьманах П.Дорошенкові та І.Самойловичеві, які мали програми відродження самостійної й соборної української держави.І.Мазепа був першим українським гетьманом, який незмінно тримав гетьманську булаву протягом майже 22 років. Цей період характеризувався економічним розвитком України-Гетьманщини, стабілізацією соціальної ситуації, піднесенням церковно-релігійного життя та культури. Мазепа закінчив період «Руїни». Його ім’ям називають цілу добу в історії України—добу мазепинщини.»
Хочу з акцентувати Вашу увагу на внеску Мазепи у будівництво, реставрацію чи оздоблення церков:
1. Києво-Печерська Лавра а) Троїцька надбрамна церква (1106—1108; перебудови XVII—XX ст.) відновлена коштом І.Мазепи б) Успенський собор (1073—1089; перебудова XVII—XVIII ст.) відновлений коштом І.Мазепи (1690) + подарунки. в) Церква Всіх святих над Економічною брамою (1696—1698) побудована коштом І.Мазепи г) Кам'яний мур (1696—1701) будувався коштом І.Мазепи: південно-західна башта (башта Івана Кущника, від назви церкви, яку там хотіли відкрити на честь патрона Івана Самойловича; побудована 1696 р.); південна (Часова чи Годинникова, бо в ній до 1818 р. був годинник); північна (Малярна, бо там містилася малярна майстерня); східна (Онуфрієвська — від церкви св. Онуфрія, або Палатна, бо тут містилися палати І.Мазепи) (1698—1701) д) Церква Різдва Богородиці (1696) 2. Микільська лікарняна церква (кін.1690-х) 3. Трапезна Покрови Богородиці (кін.1690-х) 4. Вознесенська церква (1701—1705) 5. Свято-Троїцький собор Кирилівського монастиря (1695) 6. Микильський собор (1690—1696) 7. Богоявленський собор (1693) 8. Софіївський собор у Києві (1697—1700) 9. Дзвінниця та мури Софієвського монастиря у Києві (1699—1707) 10. Дзвінниця Пустинно-Миколаївського монастиря (др. пол. 1690-х) 11. Церква Живоначальної Трійці у Батурині (1692) 12. Церква Св. Миколи у Батурині 13. Воскресенська церква у Батурині 14. Церква Покрови Богородиці у Батурині 15.Собор Вознесіння Господнього Бахмацького монастиря 16. Успенська церква Глухівського монастиря (1692) 17. Трапезна та дзвінниця Глухівського монастиря 18. Успенська мурована трапезна церква Густинського монастиря 19. Мала трапезна церква Густинського монастиря 20. Покровська церква в с. Дігтярівці Новгородсіверського району Чергігівської області (1708—1709 або1710) 21. Церква Пресвятої Богородиці Домницького Різдвяно-Богородицького монастиря (1696) 22. Церква Петра і Павла в с. Іванівському (поч.1700-х) 23. Церква Покрови Пресвятої Богородиці на Січі (1693) 24. Дерев'яний храм Св. Іоанна Предтечі Кам'янського Успенського монастиря 25. Церква Покрови Пресвятої Богородиці Батуринського Крупицького монастиря (поч. 1700-х) 26. Храм Преображения Господня Лубенського Мгарського монастиря 27. Трапезна церква Лубенського Мгарського монастиря 28. Дерев'яний храм в ім'я Воскресіння Христового в Любечі 29. Мурована Воскресенська церква в Любечі 30. Собор Св. Миколая Макошинського Миколаївського монастиря 31. Церква в с. Мохнатин (1692) іконостас з гербом І.Мазепи, 32. Церква Пресвятої Богородиці у Новобогородицьку (1688) 33. Вознесенський собор у Переяславі (1700) 34. Дерев'яна церква в с. Прачі 35. Дерев'яна церква Св. Іоанна Хрестителя 36. Петропавлівська церква в Рудні (закладна дошка від 10 травня 1698 р.) 37. Троїцький собор Троїцько-Іллінського монастиря у Чернігові (1679—1695) 38. Церква Св. Івана Євангеліста з вівтарем в Чернігові 39. П'ятницька церква в Чернігові 40. Борисо-Глібський кафедральний собор в Чернігові 41. Церква Іоанна Предтечі в Чернігові 42. Трапезна з двобанним храмом Всіх Святих в Чернігові 43. Микільська церква у Білій Церкві (1706) 44. Братський Богоявленський монастир 45. Михайлівський Золотоверхий монастир в Києві 46. Корпус Києво-Могилянської академії (1703) 47. Чернігівський колегіум (1701—1702) 48. Хрестовоздвижениський собор Полтавського Хрестовоздвиженського монастиря (1689—1709)
«Ставши гетьманом, Мазепа прагнув об’єднати в єдиній державі Лівобережжя, Правобережжя, Запоріжжя, Слобожанщину. Передбачав побудову в Україні станової держави західноєвропейського зразка із збереженням традиційного козацького устрою, дбав про формування аристократичної верхівки українського суспільства. Козацька старшина наділялась значними землеволодіннями, одержувала привілеї, що викликало в низів суспільства незадоволення. Як зауважує історик Наталя Яковенко—«настрої голоти були добре відомі Мазепі, однак вихований у поняттях, згідно з якими лише політичний народ (знать) важить у долі суспільства, він діяв як гетьман верхів, ніколи не пробуючи здобути популярності серед простого люду». Це, ми можемо сказати, мало значний вплив на не підтримку Івана Мазепи у його союзі із Карлом XII. Запорожці, говорили, що Мазепа є не батьком, а вітчимом України.»
Це стало однією з причин, що козаки не змогли надати Карлу XII суттєвої підтримки.
«Події майбутнього показали помилковість такої політики.Ще більшої непопулярності давала гетьманові його лояльність до московських влад. За царським розпорядженням козацтво втягали у безперервні, виснажливі походи. Такою зокрема була участь козаків у кримському поході 1689 року, у азовських походах 1695-1696 роках. Європейська освіта і виховання поєднувались у Мазепі із використанням хабарів, що було характерне для московщини. Тетяна Таїрова-Яковлева у книзі «Мазепа», пише «Мазепа вдався до засобу який давно використовувався у спілкуванні з російськими чиновниками—до хабарів. Згідно з списком, що зберігся до тепер, гетьману прийшлось серйозно витратитись: Петру I – 2000 дукатів, Меншикову – 1000 дукатів, стільки ж Головіну, Долгорукому – 600 дукатів, Шеремєньтіву 500 дукатів» Напевно це й було причиною того, що Мазепа протримався на посаді так довго.
Петро I був здібним, але жорстоким правителем. Він здійснив ряд важливих реформ, що мали на меті зміцнити Московську державу. У ньому поєднувались прагнення до європейського життя з азіатською жорстокістю, що було властиве східним правителям. Метою Петра I була остаточна ліквідація автономії України, що мала статися після смерті Івана Мазепи. Однак через повстання Івана Мазепи цей акт було відтягнуто і остаточно здійснено аж у 1783 році через 74 роки після смерті гетьмана Івана Мазепи.
Петро I
У 1700 році почалась Північна війна за контроль над балтійським узбережжям між Швецією з одного боку і Росією та її союзниками Данією, Саксонією, Польщею та Прусією з іншого. Північна війна точилась до 1721 року. Хоч балтійські плани Петра I були дуже далекі від інтересів України, козацькі полки, змушені були брати у них участь. 1700 року для ведення воєнних дій проти шведів було вислано понад 17 тис. козаків. Зросли і фінансові тягарі, особливо за рахунок збільшення податків, а згодом і через розміщення в Україні московських військ. Все це викликало незадоволення, як простого народу, так і козацької верхівки. Довідавшись про плани Петра I ліквідувати Гетьманщину, Мазепа у 1705 році розпочав таємні переговори із союзником шведського короля Карла XII польським королем Станіславом Лещинським. Навесні 1709 року було укладено угоду між Карлом XII і Мазепою, яка передбачала відновлення державності незалежної України в союзі із Швецію.» Хіба намір зберегти цілісність своєї держави це зрадництво?!
«Доцільно відмітити, що антимосковський виступ Мазепи не був явищем індивідуальним. Адже саме так, прослуживши деякий час Москві і зневірившись у можливості зберегти автономічні права України легальним шляхом закінчували і Брюховецький, і Многогрішний, і Самойлович. Їхні дії не вийшли за рамки локальних внутрішніх подій. Натомість крок Мазепи освітився зіткненням двох найяскравіших діячів європейської історії початку XVIII ст.—Карла XII і Петра I. Усі попередники Мазепи і сам Мазепа також, зрозуміли те що сказав аж у XIXст. Отто фон Бісмарк «Будь-який договір з Росією не вартий і паперу на якому його підписали».
Що тут ще казати?!
«Карл XII був визначним полководцем і порівняно молодим володарем, відзначався особливою відвагою і чесністю. Брав особисту участь в атаках та інших бойових діях. Це зокрема привело до його поранення перед Полтавською битвою, у якій не міг через те належним чином командувати військом. Це було однією із причин поразки під Полтавою.
Карл XII. Картина Девіда Крафта(1700)
У жовтні 1709 року шведська армія вступила на українські землі. Це змусило Мазепу відкрито перейти на бік шведів і об’єднатись з ними для ведення війни проти Росії. Відсутність більшої частини козацьких військ в Україні, жорстокість царських репресій, зокрема знищення Батурина, та інші причини не дали змоги Мазепі надати шведам суттєвої допомоги. Російський солдат Шведський солдат
Сувора зима 1708-1709 років, відсутність обіцяної допомоги з Криму, Туреччини та Польщі значно погіршили становище армії Карла XII. Лише підтримка кошового отамана Запоріжської Січі Гордієнка, який на чолі 8000 тисяч козаків у квітні 1709 року приєднались до шведського війська дещо покращили ситуацію.
Полтавська битва (Мартенс, 1726)
У таких умовах Карл XII вирішив розпочати наступ на Москву через Харків і Курськ. Суттєвою перешкодою на цьому шляху стала Полтава, розташована на перехресті важливих шляхів. Отже, в 1709 році під Полтавою зійшлось три великих полководці XVII-XVIIIст., три нації.»
Карл XII і Мазепа на Дніпрі після Полтави
На доповідь виділили лише 7 хвилин, тому за браком часу я не зміг написати все, що вважав за потрібне, але зараз я маю таку змогу:)
Іван Мазепа одина із найзагадковіших постатей в історії України, є безлічі портретів та ніхто не знає який саме правдиво показує обличчя гетьмана(див. малюнки). Саме Мазепа виділив кошти на реконструкцію, будівництво та оздоблення 48-ми (!) храмів. Саме Мазепа зробив перший крок на зустріч прогресивній Європі та віддаленню від дикого сходу! Саме Мазепа став героєм більш як 10-ти творів зарубіжних письменників. Саме Мазепа закінчив добу Руїни! Саме Мазепа протримався на посаді гетьмана 22 роки (найдовше з-поміж усіх гетьманів).
Я адміністратор патріотичної групи «ВКонтакті» «Альянс українців». За даними нашого опитування 66% опитаних вважає Івана Мазепу героєм; 25.5% опитаних вважає, що Мазепа звичайний гетьман, який нічим з-поміж інших нічим не виділився; 4.3 опитаних проголосували за варіант «Мені байдуже» і лише 4.3% вважає зрадником Івана Мазепу. Результати доволі позитивні, проте нажаль не берусь назвати ці дані, такими, що відповідають реальним поглядам 46 млн. українців. Тим не менше, цього року пройшов конкурс творів на тему «Хто для мене є Іван Мазепа» серед учнів 8-11 класів. Як стверджують організатори конкурсу більшість дітей підтримали союз Івана Мазепи з Швецією, тобто визнали його героєм. Це і є нове покоління, якому судилось будувати уже здобуту нашими дідами Незалежну, Соборну Україну!
Репортаж про конкурс "Хто для мене Іван Мазепа" у Бердичеві
Також хочу додати, що цього року ми святкуємо 300-ту річницю битви під Полтавою і йде пожвавлення обговорень, щодо Мазепи, а саме його союзу із Швецією, також з цієї нагоди проведено ряд конкурсів та дійств, зокрема фестиваль МаZепа Fest. Також у Полтаві планують встановити пам’ятник Івану Мазепі.
Гадаю нам на 18-тому році незалежності України уже пора ставити пам’ятники своїм герояи, не нав’язнаних Москвою. Адже є Мазепа та Петро I, є Бандера та Ковпак, є Шухевич та Судоплатов…
![[Vox.com.ua] Портал українця](http://www.vox.com.ua/button.gif){kind=small}
