Сердюками називалися вояки найманих піхотних полків, які служили на постійній основі, отримуючи плату, одяг і озброєння з гетьманської скарбниці. Правління гетьмана Івана Мазепи, що було найдовшим за всю історію козацької державності, припало на період бурхливих війн, в яких країни тодішнього «європейського клубу» змагалися між собою за першість. «Протягом дванадцяти років, від початку свого гетьманства, зробив я одинадцять літніх і десять зимових походів», – писав Мазепа в одному з листів до Петра І. Традиційними супротивниками гетьманського війська були Османська імперія, Кримський ханат, а з початком XVIII ст. і вступом України до Великої Північної війни 1700–1721 років ще й Швеція, котра з плином часу перетворилася на союзника.
Сердюками називалися вояки найманих піхотних полків, які служили на постійній основі, отримуючи плату, одяг і озброєння з гетьманської скарбниці.
Сердюцька піхота утворювала своєрідну прибічну гетьманську гвардію й становила ударну частину тодішнього війська.
![[Vox.com.ua] Портал українця](http://www.vox.com.ua/button.gif){kind=small}
